- скривити
- —————————————————————————————скриви́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скривити — див. скривлювати … Український тлумачний словник
викривляти — викривити 1) (робити що н. кривим, нерівним), скривлювати, скривляти, скривити, кривити, перекривляти, перекривлювати, перекривити, перекошувати, перекосити 2) (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам), перекривляти, перекривлювати,… … Словник синонімів української мови
розквашувати — ую, уєш, недок., розква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех. 1) Розмочуючи, робити багнистим, грузьким (землю, дорогу, шлях і т. ін.). || Розмочуючи, псувати що небудь, робити непридатним для користування. 2) розм. Розбивати до крові (зазвичай обличчя … Український тлумачний словник
розквашуватися — уюся, уєшся, недок., розква/ситися, а/шуся, а/сишся, док. 1) Розмокаючи, ставати багнистим, грузьким (про землю, дорогу, шлях і т. ін.). 2) тільки док., фам. Скривити губи, збираючись заплакати. 3) тільки недок. Пас. до розквашувати … Український тлумачний словник
скоробити — блю, биш; мн. скоро/блять; док., перех. 1) Зробити нерівним, покоробленим, зігнутим. 2) розм. Скорчити, скривити (людину або частини її тіла) … Український тлумачний словник
скривлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скривити. 2) у знач. прикм. Який має неприродний вигляд, характеризується несиметричністю і виражає невдоволення, презирство чи біль. 3) у знач. прикм. Непрямий, нерівний, вигнутий. || Перекошений. || Покручений … Український тлумачний словник
скривлення — я, с. 1) Дія за знач. скривити, скривлювати. 2) Викривлена частина чого небудь … Український тлумачний словник
скорчити — чую, єш, Св. Скорчити; зігнути ноги; скривити обличчя … Словник лемківскої говірки